Ночей не плакала і днів не рахувала

Ночей не плакала і днів не рахувала,
Не турбувала, не робила винним,
І потягом дванадцятигодинним
Не прибувала, не виходила з вокзалу,

Не їхала в метро, не стукала у двері,
Не викликала в когось подив прикрий,
Не проникала в простір непроникний
І не лишала слів на мокрому папері,

Не йшла, розгублена, чужим веселим містом,
Не завмирала образом статичним,
Де професійним самогубцям звично
Над беззмістовністю замислитись і змістом,

І навмання маршрут новий не обирала,
Яким від різних "не" втекти можливо...
Знервована. Звичайна. Нещаслива.
Не втратила. Не здобулА. Не існувала.