Зник туман
(По мотивам М. Ю. Лермонтова).
Зник туман. Один я на дорозі.
Ніч, краса і Божа благодать.
Не дивлюсь в минуле, бо не в змозі.
А зірки співають і дзвенять.
Ні, не жаль минулого нітрохи,
І чекати нічого мені.
Хочу, щоб настали воля й спокій,
А таке можливо лиш у сні.
Та не у важкому сні могили,
Хочеться навіки так заснуть,
Щоб дрімали ще наснага й сила,
І зоря щоб осявала путь,
Щоб чарівний, ніжний і прекрасний
Голос про любов мені співав,
Вічний дуб – зелений темний красень –
Дивну прохолоду навівав.
За стихотворение голосовали: incognita: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2015-08-16 08:34
З повагою і теплом душі до автора!
дата:2015-08-16 10:36
З повагою і найкращими побажаннями,
Владислав.
дата:2015-08-16 11:15
Три роки не була на цьому сайті і лише сьогодні змогла увійти на свою сторінку, коли відновила пароль, тому, мабуть мені ще немає доступу до функцій, де я можу голосувати за вірші, які сподобались.
дата:2015-08-16 12:53
Радий, що вірш сподобався.
Щодо функцій керування, то я теж тут недавно, і недосить розібрався.
З повагою, Владислав.
:-)