Вже сивий я...
Вже сивий я, та не прийшло кохання.
Нема сiм"i, дружини, дiточок
Про це я думаю весь час останнiй.
У темну нiч, мить танення свiчок.
Та вже весна гуляе на полях.
Вiтри холоднi вiдiйшли до часу.
I вiрю я пiдскаже серце шлях.
Знайду любов i одружусь до Спасу.
Я буду вiрним iй усiм що е.
Побережу як ту тендiтну квiтку.
I Бога попрошу я про свое.
Хай кожний рiк дитинку дарить влiтку...
За стихотворение голосовали: ARTJEM: 5 ; zeladara: 5 ; alvek: 5 ; e69katerina: 5 ; адвокат: 5 ; ястреб: 5 ; : 5 ; Misery: 5 ; SVETODAR: 5 ; semenytch48: 5 ; : 5 ; Сильфида_Егоровна: 4 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2012-03-19 22:39
дата:2012-03-19 22:41
дата:2012-03-19 23:14
дата:2012-03-20 05:28
дата:2012-03-20 00:56
і навіє веселіх думок,
щоб до Спасу вони відбулися!
дата:2012-03-20 05:29
дата:2012-03-20 07:41
дата:2012-03-20 07:58
дата:2012-03-20 16:47
дата:2012-03-20 17:07