На небi хмари.
Над ставом лiг туман аж до загати.
На небi хмари темнi та бридкi.
А ранком заберуть мене в солдати.
Пришлю тобi листи своi, вiстки.
Ти не прийшла на вечiр як кохана.
Так у селi давно заведено.
А молодь з вечора танцюе на полянi.
Лиш ти одна вiдсторонилася стiною.
Все розумiю, птиця моя рання.
Не знаю мрiй твоiх, таемних дум.
Ти не отвiтиш знову на питання.
На серцi туга, крiпко душить сум.
Ти знай, кохана, що тобi вiдкритий.
Тебе я жду клiтинами ества.
Дивлюсь я в степ, на макiвцi вже лiто.
I як молитву все шепчу слова...
-Ми розлучимось на два довгих роки
А чистi почуття - вода криницi.
Полюбиш iншого - то знай, що свiт широкий.
Життя без тебе наче в тiй в"язницi.
За стихотворение голосовали: писуля: 5 ; ludmilalist: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2012-07-31 22:36
дата:2012-07-31 22:38
дата:2012-07-31 23:27
дата:2012-07-31 23:54
Ляпов в этот раз, Федя, допустил ты...
- "скоромних дум" - эт-то что-то! Шедевр!
- отвiтиш - немає такого слова. Вiдповiдь.
- крiпко - мiцно.
- єства, Федя.
- макiвцi
- в’язницi
Я вже не кажу про збої ритму.
Вивчай рiдну мову, Хведя. Якщо українська для тебе рiдна.
Бо й росiйською ти не дуже володiєш.
Дарую: ї і є ’
дата:2012-08-01 00:51
У меня родной язык - белорусский, так что оценку ставила, исходя из общего впечатления от произведения. А оно хорошее!
дата:2012-08-01 07:21