Осiнь...

Гiлля вже голе вiд лихого вiтру,
Згорае листя на городi край села,
Тобi хустиною я люба сльози витру,
Подякую, кохана, що прийшла.

За обрiй все забрало наше лiто,
Всi поцiлунки жаркii,бажанi,
Налитий колос, в полi стигле жито,
Та прощавання довгi на свiтаннi,

Весiлля скоро наше - в Покрова,
Хай Матiр Божа береже нас грiшних!
Найкращiй в свiтi мовлю я слова,
А павутиння в небi кружить нiжно...

За стихотворение голосовали: Olgamaria: 5 ; Михаил Сливкин: 5 ; Luda Ivanovskaya: 5 ; : 5 ;