Думи.

За рiчку бистру вже сонце сiло,
Неспiшно хмари пливуть у свiт,
А де кохання? Хто вiдповiсть?
Таке що грiе думки i тiло.

Змарнiли хати от вiку мабуть,
На церквi новiй жовтiе хрест,
Менi так сумно - один як перст,
Сiм"i великiй я був би радий.

Ось трiйця дiток - всi в вишиванках,
Вiнки дiвчатка самi сплели,
Стрiчки веселкою аж ожили,
Батьки счасливi стоять на ганку.

За стихотворение голосовали: Бензопила: 5 ; vladim.sahutin2012: 5 ; ARTJEM: 5 ; karabas: 5 ; toporkov2013: 5 ; Людмила Иванковская: 5 ;