Шлях болі

Сонце встає, і знову сідає,
Промінь останній відбився в очах
Зламану душу біль розриває
Роблячи пеклом пройдений шлях.
***
Вітер холодний дерева хитає,
Додолу кидає жорстоко листки
Думка холодна сум наганяє
Квітки надії зрива пелюстки
***
Серце голосно б'ється, живе,
Але з кожним ривком затухає...
Коли вже закінчиться марево це?
Розмова з собою жахає...
***
Ділю з демоном страху дорогу
Залишаючи болі сліди
А дорога відома лиш Богу
Допоможе він спокій знайти.

За стихотворение голосовали: natalya_Kozireva: 5 ; Mary March: 5 ; Le-Ta.i: 5 ; Мистерия: 5 ; Misery: 5 ; silver40: 5 ;