Вже сонце сiло за селом

Вже сонце сiло за селом,
Чорнiє небо як бездоння,
В моїх руках твої долонi,
Що вiють нiжнiстю, теплом.


Як нам приємно до зорi,
Удвох побути, боже милий!
Вже вийшов мiсяць чималий,
Та вiтерець набрався сили.


Прозора випала роса,
Любов зiгрiє жарко дуже,
Cьогоднi щастя - ми не тужимо,
Неначе шовк твоя коса...

За стихотворение голосовали: silver40: 5 ; rodionov 13: 4 ; mmoshenkov: 5 ;