Вже бiлi мухи за вiкном

Вже бiлi мухи за вiкном,
В степу вся оранка грудками,
Я бачу сльози мiж рядками,
В листах написаних пером.

Я бачу воск нiчноi свiчки,
Писала серцем! Що гадати?
Бо там життя, конкретнi дати,
Слова! Любовi маячки!

I як же жити чоловiче?
Бо все що е зникае потiм,
Час - трясовина на болотi,
Це iнодi людей калiче.

Та хто забуде - буде грiшним,
Любов не треба забувати,
Схилились наче п"янi хати,
Я не коханий! Я колишнiй!