плин часу

А час спливає швидко, чи не дуже?
Мабуть по волі розум вже втрачаю.
Мені б не знати краще тебе, друже,
Та іншого життя не уявляю.

Ще зовсім трохи і мене два роки,
Та досі кожну мить мене дивуєш
І я що день чекаю твої кроки,
А ти що ранку знов мене цілуєш

А час збігає швидко, він нестримний,
Я посміхаюсь, знаючи – ти поряд,
А ми з тобою молода родина…
Я знов ловлю знайомий, теплий погляд

І наші звірі майже вже дорослі,
Дерева стали більші у саду,
На квіти опадають тихо роси,
З тобою на прогулянку іду.

А час летить, збиває перешкоди.
Він поспіша, нема коли чекати,
Йому нікого і ні що не шкода,
Наскрізь проходе, нічого втрачати.

Отак й живу, мій час також спливає,
З тобою розділити хочу світ.
Назавжди так - лише тебе кохаю,
Лишайся поряд, до спочину літ.

За стихотворение голосовали: grimm: 5 ;