Корчма

Хмільок вітриться на осонні,
Димок струмує до гори,
Народ вирує біля Борі -
Спритний лівак служив в корчмі...
Два молодця зайшли до нього,
Був настрій вище голови,
Спитали трохи тут хмільного -
Простець від вус до бороди...
Й пустує там один другого:
- Як бачу стопку на землі,
Впадаю в відчаї німого,
Зникає й тяма в голові...,
Прошу Всевишнього: Дай волі!
Хиряві звички враз зніми!
...й казкової немає долі -
Радикуліт засів в мені?!
- А, тебе щось, не було видно?!
Питає другий та мерщій
Здіймає «сотку» - вірогідно
Ще не останній йдеться бій?!
- Був під капельницею вчасно,
Знімав всі стресові ривки,
Також, займався, одночасно,
Днем комерційної стезі.
- Ой, ти сердешний, наче хворий,
І лихо бродить навкруги?!
- Ні...самогонник я тутешній,
І усі напої тут мої!!!

За стихотворение голосовали: : 5 ;