Вже листячко жовтiе на дворi.

Вже листячко жовтiе на дворi.
Не за горами довгождана осiнь.
Коли пейзажi майже золотi.
Та ряснi наче дощ ранковi роси.

Твоi листи читаю я вночi.
На аркушi сердечко малювала.
Ролука з думами неначе палачi.
Для зустрiчi нам на завадi стали.

Але я вiрю що цей морок темноти.
Зiтре з свiдомостi наш свiтлий ранок.
На церквi нашiй заблищать хрести.
Любовi нас закружить бистрий танок.

Вже листячко попадоло додолу.
Ти у весiльнiй сукнi, молода.
З вiнчання я везу тебе додому.
Коли ми разом - бурi не бiда!!!

За стихотворение голосовали: Misery: 5 ; белоснежка: 5 ; : 5 ; Евгений vess: 5 ; zeladara: 5 ; Ada Rain: 5 ; писуля: 5 ; vladim.sahutin2012: 5 ;