Згадав я неньку Україну.
Там десь була моя родина.
Там я стрибав з високой кручі,
Де Буг тече з Дніпром ревучим
Дитинство босоноге з теплим хлібом
Та перші вірші диво-дивне.
Сади вишневі, яблуні пахучі.
Поля пшениці, океан кипучий.
Стоять тополі понад шляхом.
Старенький дім з надійним дахом ..
Мій Миколаїв, де кувалися кораблі
На всіх морях як лебеді пливли.
Над стріхою лелека пролітав,
Та щось мені ласкаво прокричав.
Там була молодість моя.
Там пароплавство було, там моя сім'я.
Там чорне море, мій перший пароплав.
Одеський порт, дівочий сміх звучав.
Згадав я неньку Україну,
Та першу ту мою дівчину.
Наш дім старий надійний дах.
Та я в ночі лечу, як птах.
За стихотворение голосовали: Aleksandr-0909@mail.ru: 5 ; Misery: 5 ; вселенная: 5 ; karabas: 5 ; vedgena1: 5 ; Елена Кот: 5 ; 89215676956: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2013-05-12 12:29
дата:2013-05-12 22:26
дата:2013-05-12 12:55
дата:2013-05-12 22:24
дата:2013-05-12 13:08
дата:2013-05-12 22:22
дата:2013-05-12 15:46
дата:2013-05-12 22:19
дата:2013-05-12 18:06
ПОЭТОМУ МНЕ ДОРОГО ВАШЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ...СПАСИБО..
дата:2013-05-12 22:13
дата:2013-05-12 21:46
Булла - этот документ, издаваемый Римским Папой.
Нет такого слова "дуззя". Есть "друзi".
Так обращаться с "мовой" - это, извините, недопустимо.
К тому же чисто по технике стихосложения очень много слабых мест.
дата:2013-05-12 22:06