Крик душі

А чи можливо вгамувати біль душі,
Коли навкруг тебе одна несправедливість?
Як сльози, ллються на папір сумні вірші,
А ти змінити щось один не в силі.
Скажіть, чи можна відсидітись в стороні,
Коли від відчаю й безсилля плачуть люди?
Й закутані у зітканій зі страху пелені
З безвиході ідуть у темряву, в нікуди.
Скажіть, можливо залишатися спокійним,
Як у твоє лице сміється хижо ворог?
І вирішивши- битись безнадійно,
Сміливці всі ховаються по норах.
Стільки питань без відповідей маю,
А від новин здригається свідомість.
Саму себе, здається, скоро не впізнаю,
Побачивши створіння змучене натомість.
Скажіть… Скажіть… Лавиною питання,
А сльози котяться. І серце на шматки.
У кожного із нас своє завдання,
Своя історія, яку пишуть зірки.
А чи можливо вгамувати біль душі,
Коли навкруг тебе одна несправедливість?
Ти стань добрішим, озирнись та - поспіши!
І, може, вдасться світ зробить на краплю хоч щасливим.
15- 17, 04, 2014р.

За стихотворение голосовали: elenche: 5 ; arthaus: 5 ;