за десять снів..
/за десять снів від тебе/
Бачиш, діва-жовта осінь заплітає у волосся
Зірки-листя і прикраси, та дарує сміх мені?
Збережу той подарунок, щоб усе колись збулося,
Щоб весною вже здалося, що до тебе десять снів.
Моя рідна, сіроока, в світле сонячне обличчя
Лише дай я поцілую, захищу від забуття.
Поміж нами десять кроків, довших, аніж півсторіччя.
Тільки явні протиріччя перекреслюють життя.
За стихотворение голосовали: Misery: 5 ; TANY: 5 ;
Copyright 2008-2016 | связаться с администрацией
дата:2014-07-28 22:07
дата:2014-07-28 22:14