Наше серденько

Місяць яснЕнький,
Орлик сивенький,
Чом зажурився,
Батьку старенький?

Чому зітхаєш,
Думаєш тяжко,
Бачу,мій батько,
Як тобі важко!

Може наснилася
Доця Оксана,
Що вже ніколи
З трунИ не встане.

Може примарилась
Люба дружина,
Що біля дочки
Навік спочине.

Месяце ясній,
Орлику сивий,
Як тебе лЮблю,
Батьку мій милий!

Як я жалію
Стружені руки,
Зболену спИну,
Батькові муки!

Ти не журися,
Є в тебе діти,
Ми тебе зможемо,
Рідний,зігріти!

Будемо завжди
Ніби маленькі,
Линуть до тебе,
Наше сердЕнько!!!

За стихотворение голосовали: Аннушка: 5 ; yolo4ka: 5 ; : 5 ; Алелуя: 5 ; aleksandr0915: 5 ; Николь: 5 ; v2810475: 5 ; serg-sincov: 5 ; xinqocsb : 5 ; kokoc: 5 ; 50 cent(): 5 ; : 5 ;