Згадав я неньку Україну.

Згадав я неньку Україну.
Там десь була моя родина.
Там я стрибав з високой кручі,
Де Буг тече з Дніпром ревучим
Дитинство босоноге з теплим хлібом
Та перші вірші диво-дивне.
Сади вишневі, яблуні пахучі.
Поля пшениці, океан кипучий.
Стоять тополі понад шляхом.
Старенький дім з надійним дахом ..
Мій Миколаїв, де кувалися кораблі
На всіх морях як лебеді пливли.
Над стріхою лелека пролітав,
Та щось мені ласкаво прокричав.
Там була молодість моя.
Там пароплавство було, там моя сім'я.
Там чорне море, мій перший пароплав.
Одеський порт, дівочий сміх звучав.
Згадав я неньку Україну,
Та першу ту мою дівчину.
Наш дім старий надійний дах.
Та я в ночі лечу, як птах.

За стихотворение голосовали: Лёля Ладная: 5 ; 89215676956: 5 ;